-
1 military
1. n1) війська, воєнна сила2) (the military) військовослужбовці, військові; вояччина3) груб. солдатня, солдафони2. adj1) воєнний; військовийmilitary service — військова служба; амер., тж військова підготовка
military academy — амер. військове училище
military adviser (attache, district, tribunal) — військовий радник (аташе, округ, трибунал)
military manpower — особовий склад, придатний для військової служби
military force — збройні сили, війська
military command — а) військове командування; б) військова частина; в) військовий округ
military community — а) військовий гарнізон; б) військове містечко
military camp — а) військовий табір; б) військове містечко
military works — а) військово-будівельні роботи; б) фортифікаційні споруди
military defence works — а) оборонні споруди; б) оборонні заходи
2) військового зразка -
2 captain
1. n1) військ. капітан2) амер. командир роти (ескадрону, батареї)3) командир, офіцер4) мор. командир військового корабля, капітан торгового судна, шкіпер5) начальник, керівник6) старший, головнийcaptain of industry — амер. промисловий магнат
7) брандмейстер, начальник пожежної команди8) амер. начальник поліцейського округу9) старшина клубу; староста (в школі)10) спорт. капітан команди11) гірн. завідуючий шахтою; штейгер12) вождь; глава13) заст., поет. полководецьC. General — головнокомандуючий
14) амер. метрдотель2. v1) керувати, вести2) очолювати (команду тощо)3) бути капітаном (корабля)* * *I n1) капітан ( військове звання); мop. капітан; кептен ( капітан 1 рангу); командир корабля; капітан ( торговельного судна); шкіпер2) aмep. командир роти, ескадрону, батареї; командир, офіцер3) брандмейстер, начальник пожежної команди4) aмep. начальник поліцейського округу; начальник ( підлесливе звертання)5) старший, головний8) aмep. метрдотель9) бригадир ( партії робітників); гipн. завідувач шахтою; штейгер10) вождь, глава; aмep. місцевий партійний босII vcaptain of industry — aмep. промисловий магнат
1) керувати, вести; очолювати ( команду)2) бути капітаном ( корабля) -
3 army-rank
nвійськове звання -
4 captain
I n1) капітан ( військове звання); мop. капітан; кептен ( капітан 1 рангу); командир корабля; капітан ( торговельного судна); шкіпер2) aмep. командир роти, ескадрону, батареї; командир, офіцер3) брандмейстер, начальник пожежної команди4) aмep. начальник поліцейського округу; начальник ( підлесливе звертання)5) старший, головний8) aмep. метрдотель9) бригадир ( партії робітників); гipн. завідувач шахтою; штейгер10) вождь, глава; aмep. місцевий партійний босII vcaptain of industry — aмep. промисловий магнат
1) керувати, вести; очолювати ( команду)2) бути капітаном ( корабля) -
5 tape
n1) стрічка (магнітна, телеграфна тощо)2) розм. військ. шеврон (вказує на військове звання)•- chad tape - pilot tape - teletypewriter tape -
6 generalship
n1) генеральський чин, звання генерала2) військова майстерність3) майстерне керівництво* * *n1) генеральський чин, звання генерала2) військове мистецтво; майстерне керівництво -
7 generalship
n1) генеральський чин, звання генерала2) військове мистецтво; майстерне керівництво
См. также в других словарях:
поручик — а, ч. 1) Офіцерське звання у царській армії, наступне після чину підпоручика, а також особа, яка мала це звання. 2) В арміях деяких країн: військове звання молодшого офіцера; особа, яка має таке звання … Український тлумачний словник
старшина — I старш ина и, ж., збірн. 1) В Україні та Росії в 16 18 ст. – керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Генеральна старшина. 2) Взагалі привілейована верхівка. II старшин а и/, ч. 1) Старше військове звання сержантського складу української … Український тлумачний словник
генерал — а, ч. Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням. || Звання керівних осіб деяких цивільних відомств. •• Брига/дний генера/л у багатьох арміях світу те саме, що генера/л майо/р. Генера/л а/рмії найвище… … Український тлумачний словник
маршал — а, ч. 1) Найвище військове звання або чин в арміях деяких країн; особа, що має таке звання або чин. 2) У США – судовий виконавець. 3) У США – начальник поліцейського відділку. 4) У Польщі – звання деяких цивільних посадових осіб … Український тлумачний словник
полковник — а, ч. 1) Військове звання старшого офіцерського складу. 2) Офіцерське звання або чин в армії, на ранг нижчий від генерал майора чи бригадного генерала. || Особа, яка має це звання. 3) Командир полку. 4) На Україні в 17 18 ст. очолював… … Український тлумачний словник
адмірал — а, ч. 1) Військове звання вищого командного складу військово морського флоту, а також особа, що має це звання. 2) Денний метелик родини німфалідових … Український тлумачний словник
генералісимус — а, ч. Найвище військове звання, яке присвоювалося полководцям за особливі воєнні заслуги, а також особа, якій присвоєно це звання … Український тлумачний словник
єфрейтор — а, ч. Перше військове звання, що присвоюється рядовому. || Людина, яка має це звання … Український тлумачний словник
капрал — а, ч. У російській армії від середини 17 до середини 19 ст. та в арміях деяких інших країн – військове звання молодшого командного складу, а також особа, яка має це звання … Український тлумачний словник
підполковник — а, ч. Військове звання середнього командного складу рангом нижче полковника, а також особа, що має це звання … Український тлумачний словник
підпоручик — а, ч. Військове звання офіцера царської армії рангом нижче поручика, а також особа, що мала це звання … Український тлумачний словник
